22.10.2017 Неділя 20-та після П'ятидесятниці Печать

22 жовтня Свята Церква нагадувала віруючим про Воскресіння Господнє: "Воскрес Ти в цей день із гробу, Милосердний і врятував нас від смерті. Цього дня Адам лікує і радіє Єва, а разом з ними і пророки з патріархами безперестанно оспівують божественну могутність влади Твоєї". Також святкувалась пам'ять святих отців VII Вселенського собору, святого праведного Авраама і Апостола Якова.

Цього дня Високопреосвященніший митрополит Питирим звершив Божественну літургію в кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці у співслужінні духовенства храму.

01
01
02
02
03
03
04
04
05
05
06
06
07
07
08
08
09
09
10
10
11
11
12
12
13
13
14
14

Фото: Родион Дроздов



Одна з цікавих постатей, яка сприяла скликанню VII Вселенського собору - святий Патріарх Павло IV Константинопольский. Святитель особисто участі в соборі не брав, але вельми сприяв його скликанню, публічно покаявшись в сприянні іконоборництву.

Святий Павло був обраний на Константинопольський патріарший престол в 780 році. Павло був чоловік доброчесний і благочестивий, але дуже слабовільний і боязливий, бо, бачачи великі муки за святі ікони, які приймали багато правовірних від нечестивого царя, він перед поставленням був змушений дати письмову обіцянку не поклонятися іконам, приховував своє благочестя і вступав у спілкування з єретиками, хоча й не хотів того.

По смерті безбожного царя він хотів відновити благочестивий звичай поклоніння святим іконам, але не міг цього зробити, бо не мав собі помічника; між тим іконоборство сильно зміцнилося у всьому місті, а також і в навколишніх країнах. З цієї ж причини Павло був дуже засмучений; бачачи, що не може досягти успіху, він вирішив залишити престол свого патріаршества, на якому він пробув не більше чотирьох років. Святитель зрікся престолу і пішов у монастир, публічно каючись у своїй співучасті в єресі. Патріарх прийняв схиму, жив в обителі як простий чернець, після чого з миром відійшов до Господа.

Своїм покаянням ініціював відновлення боротьби з іконоборчою єрессю. Радив цариці Ірині та її синові Костянтину для усунення розколу скликати Вселенський Собор: «Якщо не буде скликаний сьомий Вселенський собор і якщо не буде засуджено єресь іконоборча, ви не будете врятовані.»

«У той час жителі Царгорода без всякого страху і побоювання стали розмовляти і сперечатися з єретиками про святі ікони, між тим як досі з часу Лева Исаврянина ніхто не наважувався заговорити на захист святих ікон.»

Боротьба чистоту Православної віра також явила світові безліч інших подвижників благочестя, які досягли святості у цьому нелегкому випропобуванні. Серед них - Святителі Тарасій і Никифор Константинопольські, преподобні Платон і Феодор Студійскі.

Докладніше про них можно прочитати
у статті про святих отців VII Вселенського собору