• Архиерей
  • О епархии
  • Святыни
  • Престольные праздники
  • Ссылки
Главная Новости Про святих воїнів князів Бориса і Глібаㅤ

Главное меню

  • Главная
  • Новости
    • Новости Православия
    • Православные сайты
    • "Голос Православия"
    • Миссионерская стенгазета
    • Центр информации УПЦ
  • Правящий архиерей
  • Викарный архиерей
  • Статьи
  • Объявления
  • Духовенство
  • Епархиальный совет
  • Епархиальные отделы
  • Приходы и монастыри
  • Святые угодники
  • История епархии
  • Фотогалерея
  • Паломничество
  • Видео
  • Контакты
  • Архив 2009-2012гг.

Статьи

  • Великий покаянный канон
  • Важливо згадувати про вічні муки. Схіархімандрит Іоанн (Маслов)ㅤ
  • Святитель Лука Войно-Ясенецкий о Страшном Суде
  • О том, как война помогла грешнику стать святым
  • Святий пророк Іона.ㅤ

Самое читаемое

  • Питирим, Митрополит Николаевский и Очаковский
  • Паломничество
  • Свято-Михайловский Пелагеевский женский монастырь
  • Престольные праздники
  • Кафедральный собор Рождества Пресвятой Богородицы

Последние публикации

  • Преподобний Іоанн Лествичникㅤ
  • 19.03.2023 Неділя Хрестопоклонна. День народження митрополита Питирима.
  • 15.03.2023 Великопісна сповідь духовенства
  • 5.03.2023 Неделя 1-я Великого Поста. Торжество Православия
  • Святий Пантелеімон присвятив своє життя стражденним
Про святих воїнів князів Бориса і Глібаㅤ PDF Печать E-mail

Святі благовірні князі-страстотерпці Борис і Гліб (у святому Хрещенні – Роман і Давид) – перші святі землі нашої канонізовані Церквою. Вони були молодшими синами святого рівноапостольного князя Володимира (+15 липня 1015). Народившись незадовго до Хрещення Русі, святі брати були виховані в християнському благочесті. Старший з братів – Борис отримав гарну освіту. Він любив читати Святе Письмо, твори святих отців і особливо житія святих. Під їх впливом святий Борис набрав гаряче бажання наслідувати подвигу угодників Божих і часто молився, щоб Господь удостоїв його такої честі.

Святий Гліб з раннього дитинства виховувався разом з братом і поділяв його прагнення присвятити життя виключно служінню Богу. Обидва брати відрізнялися милосердям і сердечною добротою, наслідуючи приклад святого рівноапостольного великого князя Володимира, милостивого і чуйного до бідних, хворих, знедолених.

Згідно з волею батька Борис був князем у Ростові, а Гліб - у Муромі.





Святі Борис і Гліб.

Ще за життя батька святий Борис отримав у спадок Ростов. Керуючи своїм князівством, він проявив мудрість і лагідність, піклуючись перш за все про насадження Православної віри і затвердження благочестивого способу життя серед підданих. Молодий князь прославився також як хоробрий і вправний воїн. Незадовго до своєї смерті великий князь Володимир закликав Бориса до Києва і направив його з військом проти печенігів. Коли сталась смерть рівноапостольного князя Володимира, старший син його Святополк, який був на той час у Києві, оголосив себе великим князем Київським. Святий Борис в цей час повертався з походу, так і не зустрівши печенігів, ймовірно, вони злякалися його і пішли в степи. Дізнавшись про смерть батька, він сильно засмутився. Дружина умовляла його піти до Києва і зайняти великокняжий престол, але святий князь Борис, не бажаючи міжусобної чвари, розпустив своє військо: «Не підніму руки на брата свого, та ще на старшого мене, якого мені слід вважати за батька!». Святий князь Гліб також відмовився воювати проти старшого брата.

У чому ж полягав подвиг святих благовірних князів Бориса і Гліба?

«Річ у тім, браття, – зауважує преподобний Нестор Літописець, – як висока покірність старшому братові? Якби вони спротивились, то навряд чи б спромоглися такого дару від Бога. Багато нині юних князів, хто не кориться старшим і за опір їм бувають вбитими. Але вони не уподібнюються благодаті, якій удостоїлися ці святі».

Благовірні князі-страстотерпці не захотіли підняти руку на брата.





Мініатюри із Сільвестрівського збірника (XIV ст.) 1. Борис і Гліб удостоюються Іісусом Христом мученицьких вінців 2. Борис йде на печенігів



Чудеса, явлені святими Борисом та Глібом

«З того часу, – пише літописець, – затихла на Русі крамола». Кров, пролита святими братами задля запобігання міжусобних чвар, стала тим благодатним насінням, яке зміцнювало єдність Русі. Благовірні князі-страстотерпці не тільки прославлені від Бога даром зцілень, але вони – особливі покровителі, захисники нашої землі. Відомо багато випадків їх явлень у важкі часи. Шанування святих Бориса і Гліба почалося дуже рано, незабаром після їх смерті. Служба святим була складена митрополитом Київським Іоанном I (1008-1035).

Великий князь Київський Ярослав Мудрий подбав про те, щоб розшукати останки святого Гліба, які протягом 4 років не були похованими, і зробив їх поховання в Вишгороді, в храмі в ім’я святого Василія Великого, поруч з мощами святого князя Бориса. Через деякий час храм цей згорів, мощі ж залишилися неушкоджені, і від них відбувалося багато чудес. Один варяг неблагоговійно став на могилу святих братів, і раптово вийшло полум’я та обпалило йому ноги. Від мощей святих князів отримав зцілення кульгавий юнак, син жителя Вишгорода: святі Борис і Гліб з’явились отроку уві сні і осяяли хрестом хвору ногу. Хлопчик прокинувся від сну і встав абсолютно здоровим. Благовірний князь Ярослав Мудрий побудував на цьому місці кам’яний п’ятиглавий храм, який був освячений 24 липня 1026 митрополитом Київським Іоанном із собором духовенства. Безліч храмів і монастирів по всій Русі було присвячено святим князям Борису і Глібу, фрески та ікони святих братів-страстотерпців також відомі в численних храмах Православної Церкви.

Джерело інформації...

 

 

Николаевская епархия Украинской Православной Церкви © 2010. Официальный веб-сайт 
Хостинг предоставлен компанией "Хостинг «Украина»"
Шаблон: SiteGround web hosting О найденных ошибках просьба сообщать редактору.