Последние публикации
09-10.09.2016 День пам`яті преподобного Іова Почаївського |
Напередодні дня пам’яті обрітення мощей преподобного Іова Почаївського, була відслужена мала вечірня з читанням акафіста Преподобному у новоспорудженому Свято-Преображенському соборі Почаївської Лаври. Під час богослужіння всі мали можливість поклонитися нетлінним мощам святого, і були помазані єлеєм. 10 вересня відбулась святкова Літургія у Свято-Преображенському храмі Почаївської лаври. Богослужіння очолив Високопреосвященніший Марк, митрополит Хустський і Виноградівський, якому співслужили архіпастирі УПЦ, у тому числі митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим. Разом з ними священнослужителі і парафіяни - віряни з різних куточків України прибули на свято воздати у молитвах славу преподобному Іову - великому небесному покровителю й заступнику. Після Літургії раку з нетлінними мощами Преподобного хресним ходом перенесли у кам’яний грот Печерного храму. Під час урочистостей митрополит Питирим поспілкувався з паломниками з Миколаївської єпархії, які теж приїхали до Почаєва на свято. Паломники молитовно вклонились святиням Почаївської лаври, та іншім, що знаходяться навколо - наприклад на Божій горі. Разом з мирянами паломництво здійснював інок Тихон, насельник чоловічого монастиря святих рівноапостольних Костянтина і Єлени Миколаївської єпархії. Преподобний Іов Почаївський був мудрий, небаченої сили і волі муж. Людина, яка все своє життя поклала на олтар служіння Богу і прославила Волинську землю своїми подвигами віри і благочестя. Родом Преподобний з Покуття, що на Івано-Франківщині. З десяти років – монашеське життя, спочатку в Угорницькому монастирі, а згодом ігуменом у Дубенському Хрестовоздвиженському, що знаходився у маєтностях князя Костянтина Острожського, і у Почаївському. У пості і молитві, у труді і боротьбі спливали роки його життя. Мудрий наставник, проживши 100 років, покинув земну обитель і переселився у блаженну вічність у 1651 році, залишивши благоговійні спогади про своє високе земне подвижництво. Святе тіло Преподобного було поховане в саду на монастирському цвинтарі. Згодом над могилою почало з’являтися сяйво. А у 1659 році преподобний Іов тричі явився у сні тодішньому Київському митрополиту Діонісію Балабану, повеліваючи відкрити його тіло. Митрополит Діонісій з архімандритом Феофаном і братією монастиря 10 вересня того ж року відкрили гроб Преподобного. Найдені святі мощі були нетлінними і сповнені благоухання. Їх перенесли на гору і поставили у храмі Пресвятої Тройці на поклоніння (нині на тому місці височить Свято-Успенський собор). У 1870 році святі мощі були перенесені в кам’яний грот Печерної церкви, де і почивають донині. Чудесні зцілення людей, одержимих різними хворобами, під час обрітення мощей так і донині – все те було, є і буде явним для тих, хто з вірою і надією приходить до великого молитвеника гори Почаївської. У 1902 році священноархімандрит Святої Лаври Антоній Храповицький встановив свято відкриття мощей преподобного Іова 10 вересня з обнесенням раки з мощами навколо Успенського собору у день свята і з всенощним богослужінням напередодні. Той день ввійшов в історію обителі і започаткував велике прославлення угодника Божого. (Читати далі...)
Фото: Діонісій Корєлов, інок Тихон |