Напередодні дня пам’яті обрітення мощей преподобного Іова Почаївського, була відслужена мала вечірня з читанням акафіста Преподобному у новоспорудженому Свято-Преображенському соборі Почаївської Лаври. Під час богослужіння всі мали можливість поклонитися нетлінним мощам святого, і були помазані єлеєм.

10 вересня відбулась святкова Літургія у Свято-Преображенському храмі Почаївської лаври.

Богослужіння очолив Високопреосвященніший Марк, митрополит Хустський і Виноградівський, якому співслужили архіпастирі УПЦ, у тому числі митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим. Разом з ними священнослужителі і парафіяни - віряни з різних куточків України прибули на свято воздати у молитвах славу преподобному Іову - великому небесному покровителю й заступнику.

Після Літургії раку з нетлінними мощами Преподобного хресним ходом перенесли у кам’яний грот Печерного храму.

Під час урочистостей митрополит Питирим поспілкувався з паломниками з Миколаївської єпархії, які теж приїхали до Почаєва на свято.

Паломники молитовно вклонились святиням Почаївської лаври, та іншім, що знаходяться навколо - наприклад на Божій горі. Разом з мирянами паломництво здійснював інок Тихон, насельник чоловічого монастиря святих рівноапостольних Костянтина і Єлени Миколаївської єпархії.

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

41

42

43

44

45

46

47

48

49

Преподобний Іов Почаївський був мудрий, небаченої сили і волі муж. Людина, яка все своє життя поклала на олтар служіння Богу і прославила Волинську землю своїми подвигами віри і благочестя.

Родом Преподобний з Покуття, що на Івано-Франківщині. З десяти років – монашеське життя, спочатку в Угорницькому монастирі, а згодом ігуменом у Дубенському Хрестовоздвиженському, що знаходився у маєтностях князя Костянтина Острожського, і у Почаївському. У пості і молитві, у труді і боротьбі спливали роки його життя. Мудрий наставник, проживши 100 років, покинув земну обитель і переселився у блаженну вічність у 1651 році, залишивши благоговійні спогади про своє високе земне подвижництво.

Святе тіло Преподобного було поховане в саду на монастирському цвинтарі. Згодом над могилою почало з’являтися сяйво. А у 1659 році преподобний Іов тричі явився у сні тодішньому Київському митрополиту Діонісію Балабану, повеліваючи відкрити його тіло. Митрополит Діонісій з архімандритом Феофаном і братією монастиря 10 вересня того ж року відкрили гроб Преподобного. Найдені святі мощі були нетлінними і сповнені благоухання. Їх перенесли на гору і поставили у храмі Пресвятої Тройці на поклоніння (нині на тому місці височить Свято-Успенський собор). У 1870 році святі мощі були перенесені в кам’яний грот Печерної церкви, де і почивають донині.

Чудесні зцілення людей, одержимих різними хворобами, під час обрітення мощей так і донині – все те було, є і буде явним для тих, хто з вірою і надією приходить до великого молитвеника гори Почаївської.

У 1902 році священноархімандрит Святої Лаври Антоній Храповицький встановив свято відкриття мощей преподобного Іова 10 вересня з обнесенням раки з мощами навколо Успенського собору у день свята і з всенощним богослужінням напередодні. Той день ввійшов в історію обителі і започаткував велике прославлення угодника Божого. (Читати далі...)

Фото: Діонісій Корєлов, інок Тихон
Використана інформація офіційного сайту Почаївської лаври