Последние публикации
12.03.2017 Неділя 2-а Великого Посту. Святителя Григорія Палами |
12 березня Високопреосвященніший митрополит Питирим звершив Божественну літургію в кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці у співслужінні духовенства храму. Святитель Григорій Палама, архієпископ Солунcкій належить до числа останніх візантійських богословів і Отців Церкви. В історію він увійшов як захисник православного вчення про Божественне світло, видатний теоретик і практик науки спілкування з Богом. У 1330 році з'явилися люди, які називали єретичною помилкою ісихазм - вчення про молитву, яке зберігалося на Афоні та в інших обителях. Захищаючи істину, святитель виклав свої аргументи в богословській праці «Тріади на захист святих ісихастів» (1 338). До 1340 року афонські подвижники за участю святителя склали спільну відповідь на нападки єретиків - так званий «Святогірський томос». У 1351 році Влахернский Собор урочисто засвідчив православність його вчення, яке дуже важливе для духовного життя. Про це свідчить те, що Церква завжди святкує пам'ять святителя Григорія Палами у другу Неділю Великого посту. Фото: Діонісій Корєлов Відомий святитель Григорій Палама також апологією ще одного споконвічного вчення Церкви – про нестворені енергії Божі. Святитель Григорій стверджував, що Сам Бог являє Себе світові і людині в Своїх енергіях; що енергії Бога – це не одне з Його творінь, а це Він Сам, звернений до Свого творіння. Уже в XX столітті в богословських та історичних дослідженнях розквітає своєрідний “паламітскій ренесанс”. Життю і працям святителя Григорія Палами починають присвячувати безліч наукових монографій. Заново вивчивши всі рукописи святителя і свідоцтва про нього, які дійшли до нас, вони повернули святому славу найбільшого з Отців Церкви, яскравого богослова і вчителя, що залишається виключно сучасним донині. Зі Святого Письма ми знаємо, що людина створена по образу Божому. “А що ж таке образ Божий?” Відповідь на це питання ми знаходимо у святителя Григорія Палами. Святий Григорій написав багато творів, у тому числі й “Томос віри”. У ньому він навчав, що образ Божий у нас – це перш за все, світло не фізичне, а те саме, яким був осяяний на Фаворській горі Господь Іісус Христос у час Свого чудесного Преображення.
Святіший Патріарх Константинопольський Філофей пише в житії святого Григорія Солунського: Мав святитель улюбленого друга на ім'я Іов - людину найпростішу, але праведну. Розмовляючи з ним одного разу, владика зауважив про молитву, що всякому взагалі християнину слід завжди трудитись у молитві і молиться безперестанно, як заповідає апостол Павел усім християнам: Постійно моліться (1 Сол. 5, 17). І як говорить про себе пророк Давид, що він завжди спілкувався з Господом у молитві(Пс. 15, 8) при всьому тому, що він був царем і мав піклування про все в царстві своєму. Говорячи це і багато іншого Іову, святитель додав, що підкоряючись заповітам святих, нам слід не тільки самим молитися завжди, але й інших вчити тому ж, усіх взагалі: і ченців і мирян, і мудрих і простих, і чоловіків, і жінок, і дітей, і закликати їх молитися безперестанно. Старцеві Іову здалося це новою справою, і він почав сперечатися, кажучи святителю, що молитися завжди є обов`язком тільки аскетів і ченців, котрі живуть поза суєтою світу, а не мирян, котрі мають стільки турбот і справ. Святитель привів нові свідоцтва на підтвердження цьєї істини і нові незаперечні її докази, але старця Іова це не переконало. Тоді святий Григорій, уникаючи багатослів'я і суперечок, припинив бесіду. Коли потім Іов молився наодинці в келії своїй, явився йому Ангел, посланий від Бога. Він докорив старцю за те, що сперечався зі святим Григорієм і противився справі, від якої залежить порятунок християн. Ангел сповістив йому від імені Божого, щоб він був уважний до себе і остерігався говорити що-небудь противне цьому вченню і противитися волі Божої, і не дозволяв собі мудрувати відмінне від того, що сказав святий Григорій. Тоді старець Іов негайно поспішив до святого Григорія, і припавши до ніг, просив вибачення в протиріччі йому і відкрив йому все, що сказав йому ангел Господній. Будемо ж і ми уважні до вчення святителя Григорія, не дозволяючи собі мудрувати, ухиляючись у вільнодумство, а будемо жити за заповітами святих отців. Також слід зауважити, що мистецтво молитви - це дуже серьйозна справа, якій небезпечно навчатись самостійно. Бажано завжди радитися з досвідченими людми у священному сані. |