25 червня, у день свого тезоіменитства, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Його Блаженству співслужили архіпастири Української Православної Церкви і серед них митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим, єпископ Новобузький Варнава, а також гості у священному сані та духовенство обителі.

Митрополит Онуфрій закликав вірних намагатися жити з молитвою, покаянням, очищаючи свою душу. Його Блаженство нагадав слова преподобного Онуфрія Великого, який заповідав шанувати його пам’ять і обіцяв бути ходатаєм перед Господом за усіх тих, хто буде до нього звертатися з молитвою.

Предстоятеля Української Православної Церкви привітали Предстоятелі Православних Церков світу: Грузинської, Антіохійської, Руської, Сербської, Польської, Чеських земель і Словаччини. Крім того надійшли вітання від Першоієрарха Руської Зарубіжної Церкви, Патріаршого Екзарха всієї Білорусі та інших архіпастирів.

Також у цей день Митрополит Онуфрій прийняв привітання від митрополита Миколаївського і Очаківського Питирима, єпископа Новобузького Варнави та інших архієреїв, духовенства, мирян.

Блаженніший владика подякував віруючим, попросив святих молитов та відмітив усіх за стійкість у вірі в часи випробувань. За Словом Первосвятителя, «найкращі якості людини проявляються саме в складні часи». «Ті випробування, які ми з вами пережили, показали, що ви істинно є носителями Божої благодаті», — сказав він, звертаючись до архіпастирів та духовенства.

01

02

03

04

05

У цьому році виповнилося 50 років чернечого життя Блаженнішого владики. 50 років тому, 18 березня 1971 року, Орест Березовський — майбутній Первосвятитель прийняв у Свято-Троїцькій Сергієвій лаврі чернечий постриг з ім’ям на честь святого подвижника IV століття преподобного Онуфрія Великого.

Ось що розповів Предстоятель Української Православної Церкви про свого небесного покровителя:

— Ми не завжди уявляємо, яких випробувань зазнають ті люди, які присвячують усе життя служінню Богові. Одна справа прийти у монастир на два, на три дні, на тиждень або навіть на рік, знаючи, що ти з цього монастиря підеш і зможеш далі вести інший спосіб життя. А інша справа, коли людина обирає шлях на все життя. У цієї людини буде сильна духовна боротьба, сам диявол повстає на таку людину, намагається збити її з шляху. Найчастіше диявол перемагає нас, ми падаємо, розбиваємося, ранимо себе, потім здіймаємось, набуваючи духовного досвіду, і наступного разу, коли диявол нападає, ми вже в цій спокусі можемо встояти.

Преподобний Онуфрій Великий був одним з тих славних пустельників, які можуть нас навчити цієї духовної боротьби, яку вони пройшли самі. Преподобний Онуфрій усамітнився в дикій і суворій Фіваїдській пустелі Єгипту в IV столітті, за імператорів Констанція і Валента, єретиків-аріанів. Саме в цій пустелі древні подвижники полум’яною молитвою, постом і покаянням боронили святу віру християнську від єресі і неправдивого вчення. У десятирічному віці святий Онуфрій пішов у пустелю, бажаючи наслідувати Святих пророків Ілію та Іоанна Предтечу. Коли він таємно вночі вийшов з монастиря, перед ним з’явився промінь світла, який вказав шлях Онуфрію до місця його пустельних подвигів. Тут Онуфрій Великий знайшов дивного старця-пустельника, з яким він прожив деякий час, навчаючись у нього правилами пустинножительства. Через кілька років старець помер, і святий Онуфрій шістдесят років прожив на самоті.