У прифронтовому селі Шевченкове Миколаївської області внаслідок постійних обстрілів часто виникають пожежі. Від вогню населений пункт рятує клірик Миколаївської єпархії Української Церкви протоієрей Павло Саган. Також через відсутність влади на місці священник виконує функції старости і дбає про жителів села. Про це повідомляє офіційний сайт УПЦ.

У селі Шевченкове немає світла, зв’язку й води. Люди генератором качають сусідню «вежу» та набирають воду в бочки, щоб гасити пожежі, які виникають внаслідок обстрілів. Керує процесом настоятель місцевого храму Української Православної Церкви протоієрей Павло Саган.

«У нас вже є своя бригада активістів-пожежників. Привіз їм пожежні костюми, каски, роздав солярку. Пожежна машина була в громаді, в сусідньому Лучі. Там її завалило. Місцеві активісти розгребли каміння, відкопали, передали нашим хлопцям», – розповідає священник.

На кожен «прильот» протоієрей Павло Санган виїжджає на машині чи велосипеді, щоб оцінити небезпеку. За потреби викликає пожежників-волонтерів.

Кількість обстрілів у селі буває настільки великою, що місцеві мешканці не завжди можуть поховати своїх загиблих рідних. Близько 45% села зруйновано, постраждав і храм в ім’я святителя Іоанна Златоуста, в якому служить отець Павло.

Попри це священник не лише не покинув паству, а й взяв на себе організаторські функції та дбає про забезпечення місцевих жителів усім необхідним.

«Старосту взяли в полон. Отець Павло замість старости став опікуватись виживанням села. Його двічі контузило, неодноразово поранило осколками», – розповідає волонтер Георгій.

Священнослужитель організував п’ять точок видачі гуманітарної допомоги та декілька укриттів. Для реалізації активного соціального служіння він співпрацює із волонтерами, які привозять у село продукти.

Джерело інформації.