Cвятитель Спиридон Триміфунтський народився наприкінці III століття на острові Кіпр. Відомо, що він був пастухом, мав дружину і дітей. Увесь свій заробіток віддавав на потреби ближніх і мандрівників, за це Господь винагородив його даром чудотворення: він зціляв невиліковно хворих і виганяв бісів.

Після смерті дружини, в час царювання імператора Костянтина Великого (306 – 337), Спиридон Триміфунтський був обраний єпископом. У сані святитель не змінив свого способу життя, поєднуючи пастирське служіння зі справами милосердя. У 325 році, за свідченням церковних істориків, святитель Спиридон брав участь у I Вселенському Соборі. На одному із засідань святитель вступив у суперечку з грецьким філософом, який захищав Арієву єресь.

Прості слова єпископа Спиридона показали всім неміч людської мудрості перед Премудрістю Божою: «Слухай, філософе, що я буду говорити тобі: ми віруємо, що Всемогутній Бог із нічого створив Своїм Словом і Духом небо, землю, людину та весь видимий і невидимий світ. Слово це – є Син Божий, Який зійшов заради наших гріхів на землю, народився від Діви, жив із людьми, постраждав, помер для нашого спасіння, а потім воскрес, спокутувавши Своїми стражданнями первородний гріх, і совоскресив із Собою людський рід. Ми віруємо, що Він Єдиносущний і Рівночесний Отцю, і віруємо цьому без всяких лукавих вигадок, бо таємницю цю осягнути людським розумом неможливо».

Після цієї бесіди противник християнства зробився його ревним захисником і прийняв Святе Хрещення.

Більше про святителя Спиридона...