• Архиерей
  • О епархии
  • Святыни
  • Престольные праздники
  • Ссылки
Главная Новости 1 січня Церква вшановує пам’ять святого Амфілохія Почаївського

Главное меню

  • Главная
  • Новости
    • Православные сайты
    • "Голос Православия"
  • Правящий архиерей
  • Викарный архиерей
  • Статьи
  • Объявления
  • Духовенство
  • Епархиальный совет
  • Епархиальные отделы
  • Приходы и монастыри
  • Святые угодники
  • История епархии
  • Фотогалерея
  • Паломничество
  • Видео
  • Контакты
  • Архив 2009-2012гг.

Статьи

  • Беседы о покаянии. Святитель Иоанн Златоуст
  • Труды святителя Николая в деле утверждения православия
  • Преподобный Паисий Святогорец о праздниках
  • О подвижниках последнего времени. Архимандрит Рафаил (Карелин)
  • О том, как святитель Николай помог кающемуся грешнику

Самое читаемое

  • Питирим, Митрополит Николаевский и Очаковский
  • Паломничество
  • Свято-Михайловский Пелагеевский женский монастырь
  • Престольные праздники
  • История епархии

Последние публикации

  • 12.07.2026 Престольне свято у мікрорайоні Матвіївка
  • 14.06.2026 Православна естафета для дітей у Свято-Симеонівському соборі
  • 03.07.2026 Божествена літургія у Свято-Духівському храмі
  • 15.06.2026 Піст, як основа духовного розвитку православного християнина
  • 23.06.2026 Відспівування ієрея Іоанна
1 січня Церква вшановує пам’ять святого Амфілохія Почаївського

1 січня — день пам’яті преподобного Амфілохія Почаївського. Щороку у ці дні митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим і тисячі вірян відвідують Свято-Успенську Почаївську Лавру, щоб взяти участь в урочистих богослужіннях. Ввечері 30 грудня 2023 року архіпастир разом з іншими архієреями звершив всенічне бдіння напередодні Неділі 30-ої після П’ятидесятниці, святих отців.









01
01
02
02
03
03
04
04
05
05

Народився схиігумен Амфілохій у селі Мала Іловиця у Волинській губернії (нині Шумський район Тернопільської області) 27 листопада 1894 року у багатодітній родині благочестивого селянина Варнави Головатюка і був названий у Святому Хрещенні Яковом.

1912 року був покликаний до армії та брав участь у Першій Світовій війні, був призначений на фельдшерську службу, проте у кінці війни потрапив до австрійського полону. У 1919 році повернувся додому та допомагав батькам у селянській праці.





1 січня 2016 року у Почаївській Лаврі

У Почаївську Лавру майбутній угодник Божий прийшов у 1925 році і, гідно пройшовши усі послухи, 8 липня 1932 року був пострижений у чернецтво з ім’ям Іосиф.

Дуже швидко по всій Волині пронеслася слава про отця Іосифа як про суворого подвижника і майстерного костоправа і лікаря. До стародавніх стін Лаври потягнулися селянські вози з хворими не тільки з Волині, але й із Буковини, Бессарабії та Галичини. Щоб отцю Іосифу зручно було приймати стражденних, монастирське начальство перевело його з Лаври у будиночок на монастирському цвинтарі. Отець Іосиф сприйняв це як велику милість Божу, яка дозволила йому вести в самоті життя виконання таємних духовних подвигів. З перших днів свого життя у монастирі він став строгим постником.

Незабаром отець Іосиф почав молитися про зцілення важких та невиліковних хвороб тих, хто до нього приходив, і Бог посилав зцілення. Сам подвижник всіляко стримував поширювану славу про свої чудеса: “Бог за вашу старанність до Почаївських святинь і за ваші слізні молитви послав вам зцілення, а я, грішна людина, навіть не дерзаю молитися ні про що інше, як тільки про прощення моїх гріхів”.

За молитвами отця Іосифа зцілялися багаторічні невиліковні каліки, глухі та сліпі. Багато хто після бесіди з батюшкою отримували втіху в скорбі і вирішення складних життєвих проблем. Але особливо багато людей стікалися до нього для зцілення від душевних недуг і позбавлення від злих духів.

Під час Великої Вітчизняної війни отець Іосиф безбоязно проповідував про швидке визволення від фашистських загарбників, закликав зберігати вірність канонічній Церкві і звинувачував розкольників-автокефалістів в зраді віри предків. Наприкінці війни в Почаїв на монаше кладовище прибув каральний загін, щоб розстріляти отця Іосифа. Але селяни, довідавшись про це дали знати в Лавру і братія, ризикуючи життям, врятували його. Після цього отця Іосифа перевели да Лаври.

У ченця було 19 племінників, племінниць. Під впливом “роботи”, проведеної міліцією, один із них вивіз отця Іосифа в глухі місця, і, жорстоко побивши, кинув його в грудневі холоди в воду. Вранці старця дивом знайшли ледь живого. Надії на те, що він доживе до ранку, майже не було і його вночі постригли в схиму з ім’ям Амфілохій. Але Богу було завгодно зцілити його.

Джерело інформації і повний текст житія...

 

 

Николаевская епархия Украинской Православной Церкви © 2010. Официальный веб-сайт 
О найденных ошибках просьба сообщать редактору.