Последние публикации
| 28.04.2024 Свято Входу Господнього до Ієрусалиму |
|
Правлячому архієрею співслужили клірики єпархії.              Мине чотири дні після свлавного входу Господа до Ієрусалима, і невірні учні розбіжаться зі страхом з нічного Гефсиманського саду, залишивши Вчителя в руках варти. Господь знав, наскільки непостійний народ і наскільки мінливі настрої натовпу. Мине лише кілька днів, і вигуки «Осанна» зміняться на оскаженіле «Розіпни Його!» І так відбувається впродовж усієї двохтисячолітньої історії Церкви... Ці події Церква згадує у найскорботніший день – Велику П’ятницю Страсної седмиці, день Страждань і Смерті Господа нашого Іісуса Христа. Це день, коли Спаситель світу приніс Себе в жертву на Хресті для спасіння всього людства від влади гріха, диявола і смерті. Страждання Спасителя розпочались задовго до самого розп’яття: це – і Молитва в Гефсиманському саду в передчутті смерті, коли краплі поту Христового були як краплі крові; це – і злоба юдеїв під час арешту, коли Господа, схопивши, били та плювали Йому в обличчя; зрештою – це бичування Спасителя на суді у Понтія Пілата, коли римські легіонери як нелюди катували Його Тіло… Сама ж страта на Хресті була однією з найжорстокіших серед усіх, вигаданих людством… «Отче, прости їм, вони не знають, що коять», — так молився під час Страждань Син Божий. Біля Хреста Господнього, в невимовному болю знаходилася Божа Мати. Поруч із нею був апостол Іоанн, свідок цих подій. Господь, вказуючи на свого учня, промовив з Хреста до Богородиці: «Жінко, це син Твій…» Таким чином, відбулося всиновлення всього роду людського Пречистій Богородиці. А до Іоанна Господь сказав: «Це мати твоя!» Після чого апостол взяв Божу Мати до себе і турбувався про Неї решту Її земного життя. Особливості богослужіння Страсної П‘ятниці Євангельські читання Великої П’ятниці містять Апостольське і Євангельське читання. Пригадується час, коли Спасителя схопили в Гефсиманському саду, Його засудження старійшинами і первосвящениками на смерть. На богослужінні третього Часу розповідається про суд у римського прокуратора Понтія Пілата. На шостому Часі згадуються хресні муки Іісуса. На дев’ятому – час смерті. На вечірні – час зняття Спасителя з Хреста і поховання тіла Його. В середині дня у Велику П’ятницю відбувається остання служба Страстей – Вечірня з винесенням Плащаниці, перед якою все падають ниць. Плащаницю виносять з вівтаря і встановлюють у центрі храму – у «гробі» – підвищенні, прикрашеному квітами. На середину Плащаниці кладуть Євангеліє. На Малому повечір’ї священнослужителі читають канон, званий в народі «Плач Богородиці». Увечері здійснюється Утреня з чином Поховання Плащаниці. У Страсну П’ятницю не звершується безкровна жертва, Євхаристія, оскільки в цей день була принесена єдинократно кровна жертва – Тіло і Кров Самого Бога. Увечері в храмах звершується особливий Чин поховання. Під час богослужіння віруючі звершують хресну ходу – Плащаницю обносять навколо храму. Хресна хода супроводжується похоронним дзвоном. По закінченні Чину поховання Плащаницю підносять до Царських врат, а потім повертають на місце посеред храму, щоб їй могли вклонитися всі священнослужителі та парафіяни. Там вона перебуває до пізнього вечора Великої Суботи. Тільки перед пасхальною утренею, під час полунощниці, Плащаницю виносять у вівтар і кладуть на престол, де вона залишається до віддання Пасхи. |
28 квітня, у Вербну неділю, свято Входу Господнього до Ієрусалима, митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим звершив Божественну літургію у кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці м. Миколаєва.