| 29.06.2025 Неділя 3-тя після П’ятидесятниці. |
 |
 |
 |
|
За Божественною Літургією Правлячому архієрею співслужив настоятель парафії протоієрей Володимир Чорнобай та диякон Димитрій Петрів.              У третю неділю по П’ятидесятниці православні галичани вшановують пам’ять не лише своїх святих земляків, але й тих угодників Божих, які, будучи родом з інших країв, уславилися богоугодним життям на землях Червоної Русі або виявили особливу турботу про утвердження в ній святої Православної віри. Цей день став днем тезоіменитства Галицької землі. До Собору Галицьких святих причислені рівноапостольні Мефодій та Кирило, які просвіщали слов’ян світлом Христової віри та сприяли поширенню християнської проповіді на західноруських землях; святий рівноапостольний князь Володимир, котрий охрестив разом із усією Руссю Галицьку землю; святителі Стефан та Амфілохій, єпископи Володимир-Волинські, які утверджували християнство в Галичині; святитель Петро, ігумен Ратенського монастиря; Митрополити Київські святителі Феогиост, Кипріан і Фотій; благовірні Галицькі князі Ярополк і Мстислав Удатний; засновники Великого Скита Манявського преподобні Іов та Феодосій; перший ректор школи при Львівському Успенському братстві святитель Арсеній Еласонський; священномученик Никифор, Екзарх Патріарха Константинопольського, який головував на Брестському Православному Соборі, що засудив унію з Римом; святитель Мелетій, Патріарх Александрійський, який усіма можливими засобами допомагав православним галичанам у боротьбі з унією; преподобний Іов, ігумен і чудотворець Почаївський; великий просвітитель, Митрополит Київський і Галицький, святитель Петро (Могила); видатний церковний діяч святитель Досифей, Митрополит Сучавський і всієї Молдавії, який знайшов свій останній притулок у Галицькій землі; ревний поборник церковних канонів святитель Павел Тобольський; лемківський первомученик за Святе Православ’я Максим Сандович; уродженець Галичини священномученик Холмської землі отець Павел Швайка з матінкою мученицею Іоанною; просвітителі галичан-емігрантів праведний отець Алексій Товт і священиомученики Іоанн, архієпископ Ризький, та протопресвітер Александр Хотовицький; Почаївські подвижники, сповідники і чудотворці преподобні Кукша та Амфілохій. До Собору Галицьких святих зараховані також великомученик Іоанн Новий, Сучавський та мученик Парфеній, мощі яких своїм перебуванням освятили Галицьку землю. Колись земні люди, а нині небесні Ангели, святі угодники землі Галицької соборно предстоять Престолу Божому та моляться за утвердження у ній Святого Православ’я. 
Ікона Собору Галицьких святих Священномученик Александр Хотовицький Майбутній священномученик отець Александр Хотовицький народився 11 лютого 1872 року в місті Кременець (нині Тернопільська обл.). Благочестиві батьки дали юнакові добре християнське виховання та виплекали у ньому любов до Православної Церкви та народу Божого. Освіту юний Александр здобував у Волинській духовній семінарії, де ректором був його батько, та Санкт-Петербурзькій Духовній Академії, яку він закінчив магістром у 1895 році. “ Після закінчення навчання Александр Хотовицький був скерований на місіонерське служіння до Алеутсько-Північно-Американської єпархії. Після одруження він був рукоположений у сан диякона, а незабаром, у 1896 році, – у пресвітера. Рукоположення звершив єпископ Алеутський Миколай (Зіоров), який відзначав особливу порядність та високу релігійність отця Александра. Молодий священик став настоятелем Свято-Миколаївського храму у місті Нью-Йорку. З 1898 по 1907 рік отець Александр здійснював пастирське служіння під омофором святителя Тихона. Архіпастир високо цінував благочестя, дар пастирської любові і всебічну освіченість отця Александра. Діяльність отця Александра Хотовицького у Сполучених Штатах Америки була досить широкою і плідною: він з успіхом здійснював місіонерське служіння серед емігрантів-уніатів, вихідців з Галичини та Карпатської Русі, був одним з найближчих помічників архіпастирів православної Америки, репрезентуючи Православну Церкву в американських релігійних установах. Місіонерська діяльність отця Александра була пов’язана з багатьма труднощами та скорботами. Так, під час однієї зустрічі з емігрантами-уніатами, на якій отець Александр намагався переконати єдинокровних братів у необхідності зречення унії з папським Римом та повернення до батьківської віри – Православ’я, на нього було здійснено напад і жорстоко побито. Стараннями отця Александра були створені православні парафії у Філадельфії, Юнкерсі, Панайку та інших містах Північної Америки. Парафіянами цих храмів були православні, яких доля закинула до Нового Світу, навернені з уніатства галичани, русини та вихідці з протестантів, які приєдналися до Православної Церкви. Отець Александр брав активну участь у створенні єпархіального Православного товариства взаємодопомоги, яке надавало матеріальну допомогу австрійським русинам, македонським слов’янам, а також російським полоненим у японських таборах. Зусиллями отця Александра у Нью-Йорку, на місці маленького Свято-Миколаївського храму, було зведено чудовий кафедральний собор, який став справжньою окрасою міста... Читати далі про отця Олександра та інших Галицьких святих, джерело ікони. |
29 липня, у Неділю 3-тю після П’ятидесятниці, день пам'яті Собору Одеських святих, Собору Галицьких святих та Собору святих, що в землі Британській та Ірландській просіяли, митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим звершив Божественну Літургію у Свято-Богоявленській парафії м. Миколаєва.