| 21.11.2025 Царство Небесне і Вічна пам’ять спочилому протоієрею Василію! |
|
|
|
|
"Через тимчасову смерть ми переходимо до безсмертя, - писав священномученик, - і вічне життя не інакше може настати для нас, як після нашого відходу звідси. Та це й не є відхід, а тільки перехід, або переселення у вічність, після закінчення тимчасового шляху." З іншого боку - ніхто не може уникнути смерті. Рано чи пізно вона приходить до всіх - від бездомних до президентів. Священнику доводиться відспівувати самих різних людей - від немовлят до глибоких старців. І він розуміє, що колись і його душа залишить тіло... 20 листопада 2025 року після тривалої хвороби відійшов до Господа священник Миколаївської єпархії, настоятель парафії святої рівноапостольної Марії Магдалини села Миколо-Гулак Казанківського благочиння протоієрей Василь Дубляк. 21 листопада 2025 року в храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини, благочинний Казанківського округу протоієрей Сергій Михалко у співслужінні духовенства звершив панахиду. Після цього тіло покійного перевезли до його рідного села в Закарпатській області для поховання. Правлячий архієрей, духовенство та віруючі висловлюють співчуття рідним та близьким, духовним чадам покійного. Царство Небесне і Вічна памʼять спочилому протоієрею Василію! Протоієрей Василій Васильович Дубляк народився 15 грудня 1962 року у селі Іза Хустського р-ну Закарпатської області. У 1982 році закінчив Закарпатський лісничий технікум. У 1986 році поступив на навчання до Духовної семінарії, з 1991 р. поступив на 3 курс заочного відділення семінарії. 29 травня 1988 р. Архієпископом Волинським та Рівненським Варлаамом був рукоположений у сан диякона. 30 травня того ж року був рукоположений у сан священника. З 27 червня 1988 р. по 03 травня 2004 року проходив пастирське служіння в Волинській єпархії. З 3 травня 2004 р. перейшов в клір Миколаївської єпархії. 3 травня 2004 р. призначений настоятелем парафії села Миколо-Гулак Казанківскього району Миколаївської області за сумісництвом з 19 липня 2016 року ніс послух настоятеля в селі Новофедорівка Казанківського району. 17 червня 2008 року був удостоєний права носіння митри. *** "Смерті повинен боятися тільки той, хто, не будучи відродженим водою і духом, готує себе в жертву полум'ю геєни, – хто не захищений хрестом і стражданням Христовим, – хто через смерть першу переходить до другої. Смерті повинен боятися той, хто, після виходу з цього світу, буде вічно мучитися і для кого продовження перебування тут служить тільки тимчасовою відстрочкою страждань і плачу. ... для нас, рабів Божих, тільки тоді настане мир, безтурботний і тихий спокій, коли, позбувшись хвилювань цього світу, ми входимо в пристань вічного житла і безпеки, – коли, пройшовши через смерть, досягаємо безсмертя. Ось де справжній мир, вірний спокій, постійна, міцна і завжди безпека! А в цьому світі треба вести щоденну війну з дияволом – у безперервних сутичках відбивати його списи і стріли: тут у нас боротьба зі сріблолюбством, з розпустою, з гнівом, з марнославством; тут безперервна і важка боротьба з плотськими пороками і спокусами... Стільки гонінь переносить щодня наш дух! Стільки небезпек стискають серце!" (Cвятитель Кіпріан Карфагенський, "Книга про смертність"). |


