Цей розумний і сміливий юнак служив проконсулом Фессалонікійської області і прославився тим, що Божі заповіді поставив вище за накази нечестивого імператора. Керівник Римської імперії наказав йому вбивати "кожного, хто прикликає ім’я Розіп’ятого". Замість цього святий став проповідувати православну віру і претерпів за це тортури і смерть. За міцну віру Господь прославив угодника даром чудес і нетлінням мощей.

У Київській Русі з давних давен шанували великомученика Димитрія - про це свідчать і шість парафій на честь святого у Миколаївській єпархії. Один з храмів, у селі Новодмитрівка Новобузького району, був побудований 115 років тому - у 1907 році.

Варто зазначити, що п'ять років тому у Миколаїв було доставлено десницю Великомученика Димитрія і віруючі мали можливість вклонитися цій великій святині. Детальніше про цю подію ви можете дізнатися з архівної новини від 22.05.2017 (за цим посиланням).

За наказом імператора в’язнична варта вбила Димитрія списами на світанку 26 жовтня (306 року). Тіло великомученика Димитрія викинули на з’їдання звірам, але солуняни таємно поховали його. Слуга Димитрія Луп взяв криваву ризу і перстень мученика і почав ними зціляти хворих. Його теж стратили. Під час правління імператора Костянтина Великого (324 – 337 рр.) над могилою великомученика Димитрія побудували храм, а через сто років були знайдені його нетлінні мощі.

Біля гробу великомученика Димитрія відбувалися чудеса і зцілення. Під час правління імператора Маврикія авари, які жили біля річки Дон, обложили місто Солунь. Святий Димитрій з’явився на міській стіні, і 100-тисячне військо аварів втікли від Солуні. Іншим разом святий врятував місто від голоду. Житіє святого Димитрія розповідає, що він звільняв полонених з ярма невірних і допомагав їм добратися до Солуні.

Ікона святого

За припущеннями деяких дослідників, святий Димитрій міг походити зі слов’янської родини, можливо тому навіть серед греків у давні часи його вшановували, як покровителя слов’ян. У давньоукраїнській літописній традиції зберігся цікавий епізод – описуючи взяття київським князем Олегом Константинополя у 907 році, преподобний Нестор Літописець згадує, що перелякані греки вважали, що сам святий Димитрій прийшов їх присоромити за гріхи їхні, допомігши руським воїнам.

З VII століття мощі святого Димитрія почали мироточити. У XIV столітті Димитрій Хризолог писав про нього: миро «за своєю властивістю не вода, але густіше за неї і не схоже ні на одну з відомих нам речовин… Воно дивовижніше за всі пахощі не тільки штучних, але і за єством створених Богом». З цієї причини великомученика Димитрія найменовували Мироточивим.

Використана інформація офіційного сайту Миколаївської єпархії.