Святі рівноапостольні первоучителі й просвітителі слов’янські, брати Кирило і Мефодій доклали чимало зусиль для проповіді радісної звістки про Воскресіння Христове. Вони походили із знатної і благочестивої сім’ї, що жила в грецькому місті Солуні. Святий Мефодій був старшим із семи братів, святий Костянтин (Кирило – його чернече ім’я) – наймолодшим.

Святий Мефодій був спочатку у військовому званні і був правителем в одному з підлеглих Візантійської імперії слов’янських князівств, що дало йому можливість навчитися слов’янської мови. Пробувши там близько 10 років, святий Мефодій прийняв потім чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп. Святий Костянтин з малих років відрізнявся великими здібностями і вчився разом з малолітнім імператором Михайлом у кращих учителів Константинополя, зокрема у Фотія, майбутнього патріарха Константинопольського. Святий Костянтин досконало спіткав всі науки свого часу і багато мов, особливо старанно вивчав він творіння святителя Григорія Богослова. За свій розум і видатні пізнання святий Костянтин отримав прозвання Філософа (мудрого). Після закінчення навчання, святий Костянтин прийняв сан ієрея і був призначений хранителем патріаршої бібліотеки при храмі Святої Софії, але незабаром покинув столицю і таємно пішов у монастир.

Весь православный мир почитает память великого чудотворца и угодника Божия святителя Николая, архиепископа Мир Ликийских. Он помогает всем, кто с верой к нему обращается, - бедным и богатым, юношам и девам, царям и бездомным, малым детям и убелённым сединами старцам.

1. Если бы наше слово было подобно многогласному соловью, благозвучно поющему в весеннюю пору, то едва ли оно и в таком случае было в состоянии воспеть великий глас истины...; но так как наше слово и косноязычно и весьма незвучно, то как оно воспоет великую славу пророков, как прославит похвалу апостолов, как восхвалит чудо мучеников? И на то следует обратить внимание, что в отношении других святых один другого превозносит похвалами – высший высшаго, низший – низшаго, прославляемаго же ныне Сам Иисус Христос, Бог и истина, поставляет выше других, ибо говорит: не воста в рожденных женами болий Иоанна Крестителя (Матф. 11, 11).

1 січня Церква святкує день пам'яті преподобного Амфілохія Почаєвського. Цього святого знають і поважають у всій нашій країні. Також відомі факти, які пов'язують його з півднем України.

У ХХ столітті віруючі люди із Миколаєва, Первомайська, Запоріжжя, Дніпропетровська та інших місць приїжджали до преподобної Євтропії Херсонської.

Від Бога вона мала особливий дар прозорливості. Але не тільки це вабило до неї людей, але сила молитви, яку матінка підносила про тих, хто потребує Божої допомоги.

Матушка, у свою чергу, іноді направляла своїх духовних чад до преподобного Амфілохія Почаївського, з яким також спілкувалася. Спілкування це було пов'язане з тим, що їй подарували Почаївську ікону Божої Матері.

Святитель Николай родился во второй половине III века в городе Патары, области Ликии (на южном побережье Малоазийского полуострова). Родители его Феофан и Нонна были из благородного рода и весьма зажиточны, что не мешало им быть благочестивыми христианами, милосердными к бедным и усердными к Богу.

До глубокой старости они не имели детей; в непрестанной горячей молитве они просили Всевышнего дать им сына, обещая посвятить его служению Богу. Молитва их была услышана: Господь даровал им сына, который при святом крещении получил имя Николай, что значит по-гречески — «побеждающий народ».

«Иной подает милостыню для того, чтобы благословилось поле его, и Бог благословляет его поле, и он достигает своей цели. Другой подает милостыню для того, чтобы спасся его корабль, и Бог спасает корабль его. Иной подает ее за детей своих, и Бог спасает и хранит детей его. Другой подает ее для того, чтобы прославиться, и Бог прославляет его. Ибо Бог не отвергает никого, но каждому подает то, чего он желает, если только это не вредит душе его.

Рідко хто зі святих удостоївся великого дерзновення до Господа і любові від людей, як святитель Миколай архієпископ Мир Лікійський. Немає у світі християн, які б не чули про його доброту і чуйність. Він наш сердобольний батько, завжди готовий почути наші молитви. Він помічник навіть іновірцям, скорботним і тим, хто перебуває у смертельній небезпеці. Він наш заступник, хранитель, захисник, цілитель, надія і теплий молитвеник. Багато великих преподобних, святителів, чудотворців, але ім'я Миколи Угодника відгукується в серцях людей як сонячне тепло і світло. Його особливість у тому, що в ньому поєдналися подвиги святителя і преподобного. Живучи серед людей і співпереживаючи їхнім труднощам і негараздам, його серце безперестанку творило Іісусову молитву, і серед світу, немовби перебуваючи в пустелі, він молився за народ перед Господом.

Крепка сеть Апостольского ловления, дивна память Андрея и дивно воспоминание сети, которую он употребил для ловления и для привлечения народов ко Христовой вере. Ибо невод, каким пользовались сии бессмертные мертвецы, никогда не может быть прорван забвением. Не придут со временем в ветхость те орудия ловли, которые соделаны не человеческим искусством, но Божиею благодатию. Хотя сами рыбари и ушли от нас, однако орудия, какими они пользовались, или невод, которым охватили самый мир, никогда не приходили в ветхость. Когда они забрасывают и вытаскивают сеть, то бывают невидимыми, однако сети их оказываются полны.